Видатна поетеса, перекладачка, громадська діячка,......Леся Українка

   Іван Франко особисто знав поетесу, цікавився її творчістю, писав критичні статті про її окремі твори та збірки і своїм геніальним пером створив образ Лесі Українки як митця, який був налаштований лише на боротьбу. «Се талант сильний, наскрізь мужній, хоч не позбавлений жіночої грації і ніжності», «її поезія — то огнисте оскарження того дикого світу самоволі, під яким стогне Україна», «…поетеса залишається чи не одиноким мужчиною на всю новочасну соборну Україну» — такі та подібні вислови Івана Франка про творчість Лесі Українки сприяли тому, що у свідомості багатьох людей утворився образ жінки-революціонера із чоловічим характером.  Про Лесю Українку написано так багато, що за окремими висловами годі розгледіти людську особистість великої дочки нашого народу.
   До дня народження видатної поетеси у бібліотеці розкрито книжкову виставку під назвою
"Леся Українка -  "Жанна д'Арк нашої літератури"".

"Жінка у владі"

    

       Людмила Стрельчик: "Село має бути освіченим, здоровим і багатим" з цих слів починається стаття  про  нашого сільського голову.

       У статті описується життя, а саме як вона посіла цю посаду і досягнення, яких назбиралось за 17 років поспіль, а неї їх чимало.  Детальніший опис у  журналі "Вінничанка" №1 (35) січень,2013 , регіональний журнал про життя сучасних жінок.

                                  

                          

Звичайний день

    Сьогодні звичайний день. Особливим днем він запамятається для тих, хто завітав у цей день до бібліотеки. Чого особливим? подумаєте ви, того, що сьогодні до бібліотеки завітав  звичайний житель села - Матюх  Роман.
   На сьогоднішній день  ніхто не співає серенади під вікнами, мало хто пише вірші, присвячених коханим, сьогодні ніхто не віре в кохання з першого погляду, та яке там з першого погляду, тай взагалі в кохання, ніхто не змагається за своїх коханих на дуелях ...
    Відвідувачі бібліотеки поринули у романтику. Путівки нам подарувала гітара, її витончений звук, вразливі для душі пісні, які лунали з уст Романа. Для нас і час збіг одною хвилиною. Відвідувачі були дуже вдячні виконавцеві.

День вшанування учасників бойових дій на території Афганістану

15 лютого за календарем памятних та знаменних дат святкують день вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Цей день вшанувала і бібліотека під назвою "Афганістан"




  Бібліотекар провела екскурсію до музею сільського Будинку культури. В екскурсії взяли участь учні 5 та 8 класу сільської школи.


Розглянули альбом афганця - Парсяка Віктора Петровича, бібліотекар розповіла про коротке і героїчне життя, ознайомила по фотографіях з родичами воїна . Діти розглянули фотографії випровадин в армію, клас в якому навчався Віктор.

Афганистан

Холодным  утром  ноября, Водки  выпил  я  стакан, Провожала  вся  родня, Я  шел  служить  в  Афганистан Тогда  всем  было  не  до  смеха, Хотя  шутили  без  конца, Отец  стоял  белее  снега, На  маме  не  было  лица. Рвали  струны  на  гитаре, Те  скем  с  детства  я  дружил "Держись  братан"-они  орали, Когда  в  автобус  я  входил. Тебя  тогда  прижал  к  груди Мне  раставаться  не  хотелось "Себя  любимый  береги"  - Сказала  ты  и  разревелась. А  через  день  встречали  горы Своей  безмолвной  тишиной В  каких  вожди  решали  споры, Ввести  режим  пытаясь  свой Нас  пофамильно  зачитали, Когда  в  отряд  всех  привезли Песочку  дали  после  бани Затем  на  плац  нас  отвели, Там  майор  в  районе  часа С  матом  русским  говорил, О  том,что  вновь  принали  мясо, Что  он  на  всё  и  всех  ложил. Он  нам  напомнил  о  присяге, О  долге,совести  и  чести Вспомнив  краем  передряги Добавил,что  он  тут  из  мести. А  дальше  я  увидел  горе... Мой  акм  не  замолкал, Проливалось  крови  море Среди  безмолвных,серых  скал Дух  при  встречи,был  не  рад А  мы  их  часто  навещали, Когда  молчал  наш  мощьный  град, Мы  шли  в  кишлак  и  зачищали... Я  видел  сотни  жутких  глаз, Меня  молящих  о  пощаде Я  их  тушил-тушил  не  раз И  видел  смерть  в  предсмертном  взгляде, Искал  своих  друзей  вскипая, Гасил  тревогу  наркотой, Их  по  кусочкам  собирая Отправляли  мы  домой. Засечки  делал  на  прикладе Их  было  где-то  семьсятпять В  Кабуле  был  в  Джелалобаде, Так  смерть  я  их  привык  считать. Вертушки  очень  помогали И  выручали  нас  не  раз Хвосты  за  нами  зачищали Как  отходить  звучал  приказ. Не  мало  помню  кадров  черных  - Своих  друзей  без  рук  и  ног Где  их  тащил  в  ущельях  горных Спасал  друзей,как  только  мог. Пройдя  Афганскую  войну Я  там  себя  в  песках  оставил, Сейчас  живу,но  не  могу Бог  память  дал,что  не  убавить Всплывает  все  в  ночи,как  сплю Встаю  и  бьюсь  башкой  о  стены Когда  нибудь  себя  убью Не  раз  себе  я  резал  вены. Домой  здоровых  не  пришло Душою  каждый  инвалид, Ко  многим  горе  в  дом  зашло, А  кто  живой  в  ночи  кричит Ребят  губить,Вы  перестаньте Афгана  хватит  и  Чечни, Вы  жизнь  ребятам  не  ломайте Пускай  детей  ростят  они Не  надо  цинка  Алигархи, Не  голосуйте  в  попыхах, Воняют  смертью  ваши  банки Карьера  ваша  на  гробах...

День св. Валентина

14 лютого у бібліотеці пройшла віртуальна подорож-ознайомлення до дня св. Валентина. Подорожували 8 клас. Учні переглядали інтернет-сторінки виникнення історії про день закоханих, як святкують у других країнах цей день, що дарують закохані, що особязкового потрібно зробити у цей день і багато іншого. Також учні дізналися, що у цей день найбільша кількість освідчень у коханні і пропонування руки і серця.