...Вже лелека не в'є там
гніздечко,
Не лунає там пісня і сміх,
Наче сироти, стали містечка
Без людей нерозумних своїх.
Без людей нерозумних своїх.
26 квітня 1986 року. Була весна – квітуча, напоєна запахами
землі і нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними
літерами буде вписана в історію нашого народу і людства, що про невелике місто
Чорнобиль дізнається весь світ.
У бібліотеці в Інтернет - центрі діти переглянули відео фільм "Попіл Чорнобиля стукає у наші серця". Чорнобиль - це чорний біль нашої землі, це подвиг і трагедія, це пам'ять. І скільки б неминуло років. все одно це слово полум'янітиме чорним вогнищем скорботи.
Немає коментарів:
Дописати коментар